Shutterstock
По-перше, чітко формулюйте свої вимоги
Вакансії з формулюваннями на кшталт «Всі подробиці про роботу – на співбесіді» нагадують про фінансові піраміди, маркетингові секти та інші подібні речі. Чого ви чекаєте в плані професійних навичок, досвіду, знань та обов’язків майбутнього співробітника? Тим не менш, за винятком банківських структур і ІТ-компаній, інші роботодавці наполегливо дають дуже мізерний перелік відомостей про те, чим має займатися майбутньому співробітнику, де працювати і за якими умовами. Згадка Трудового Кодексу або характеру договірних відносин між ним і роботодавцем чомусь часто теж відсутня.
Вказуйте хоча б орієнтовну зарплату
За винятком погодинної оплати і проектної роботи, де заробітна плата може визначатися в залежності від досвіду і навичок, кандидатові взагалі добре б якщо не знати точну суму, то «веделку» зарплати на конкретну позицію. Часто отримавши запрошення на співбесіду від рекрутера або HR-менеджера, претендент про суму грошової винагороди взагалі не знає. З боку HR-менеджера це – тактичний хід, щоб зберегти зацікавленість претендента, але на практиці виходить навпаки.
Не вимагайте від співробітників розділяти ваші цінності
Замусолена усіма ейчарами фраза про стресостійкость, доброзичливость та здатність розділяти корпоративні цінності віддає зеленою тугою. Вміння ефективно поширювати офісні плітки, обтирати кути біля кави-машини на поверсі відділу кадрів або менеджерів проекту і піддакувати босу на нарадах на короткий період зробить такого нового співробітника цінним і важливим. Але без конкретних результатів і навичок він вже через півроку буде нікому не потрібен, а через пару років – максимум – звільнений.
Розділяти політичні погляди, релігійні цінності, сексуальну орієнтацію і переваги в комп’ютерних іграх і дрес-код для 80% компаній (крім держструктур, силових відомств і фінансових установ) не має ніякого сенсу і не робить ніякого реального впливу на підсумковий результат. Реальний результат формується у вигляді продажу, прибутку, зростання клієнтської бази і чистої виручки, а не у вигляді великої кількості виїздів на корпоративні ігрища в ліс, де все організовано під управлінням HR-відділу.
Відносна цінність комунікабельності
Коли пишуть про комунікабельность – це як? Офісна дівчинка, у якої ні на хвилину не замовкає телефон і не закривається рот, але від якої важко досягти чітких відповідей на конкретне питання – комунікабельна вона? Системний адміністратор, який мало спілкується з іншими співробітниками і від нього зайвого слова не доб’єшся, але при цьому внутрішньокорпоративна мережа працює як годинник, а проблем з безпекою і доступом в інтернет немає – комунікабельний він? Непогано визначитися, чи потрібні вам усміхнені і готові поговорити на будь-яку тему недалекі люди або фахівці, які роблять свою роботу на відмінно, навіть якщо талантом Цицерона їх природа не наділила.
Чим довше опис вакансії – тим менше шансів її закрити
Величезні полотна тексту, списки і переліки обов’язків та вимог – інша крайність роботодавців, протилежна тій, що була згадана в першому пункті. Їх ніхто не дочитує. Чим більше вимог і умов – тим вищі шанси відлякати здобувача, який не хоче вникати в таку кількість нюансів (людям взагалі не властиво заглиблюватися одразу у великий обсяг даних: їм потрібно виділити головне).
Всі ваші співробітники повинні знати англійську мову хоча б на елементарному рівні
Чи бачили ви хоч раз, як офіс-менеджер не може прочитати отримане від іноземних партнерів компанії лист і тому несе його у відділ маркетингу, щоб там прочитали, а то директору треба доповісти, а про що – незрозуміло? Незнання англійської хоча б в обсязі старших класів школи або перших трьох курсів інституту неприпустимо для менеджерів, програмістів, маркетологів, відділу продажів, секретаря та офіс-менеджера. Не знаєте досі? Запишіться на курси, займайтеся з репетитором, спробуйте онлайн-сервіси вивчення мов, нарешті. Виправдання на кшталт »у нас в школі був лише німецький» – це нерозумно і несмішно. І для ваших співробітників, і для вас як роботодавця.
Число насиджених годин – воно й справді важливо всім роботодавцям?
Банки, лікарні, держструктури, МВС, пожежники і МНС, металургія, хімпром, обслуговування та харчова промисловість – ось, мабуть, і всі сфери діяльності, де присутність людини на робочому місці протягом строго встановленого часу (від 8 до 12 годин на добу) є обов’язковою умовою для виконання роботи. Для решти ж відсутність гнучкого графіка і необхідність приходити і йти в чітко встановлені години без можливості працювати вдома або поза офісу не є обов’язковою умовою для виконання роботи. Однак роботодавці досі в 80% випадків хочуть саме таких: тих, хто насиджує крісло 8 годин, а не виконує поставлені завдання за 4 години і йде по своїх справах.
Контактність контактних осіб
Так, більшість сайтів для пошуку роботи обладнані кнопкою для відправлення резюме на певну вакансію. Так, є форма зворотного зв’язку. І все одно приємніше і надійніше відправляти резюме з особистими даними конкретній людині на конкретну адресу електронної пошти, зателефонувати і уточнити питання, що цікавлять вас за певним номером телефону.
