Як простір впливає на нашу продуктивність і ставлення до роботи? Ми розібралися, як в останні десятиліття змінювався дизайн офісів і як Google, Facebook і інші великі технологічні компанії винайшли офіси, які змушують нас працювати більше.
ЗГАДАЙТЕ КАДРИ З СЕРІАЛУ MAD MEN: крім просторого кабінету Дона Дрейпера з розкішним письмовим столом, диваном, баром і видом на Нью-Йорк, ми бачимо, як працюють його підлеглі. У Пеггі Олсон є свій кабінет (поменше, ніж у Дрейпера), але більшість співробітників рекламного агентства працюють в шумному офісі без вікон, заповненому столами. Такі офіси часто порівнюють з «Паноптикумом» — так називалося пристрій в’язниці, при якому наглядач міг бачити всіх ув’язнених одночасно. У середині XX століття таких офісах працювали тільки секретарі-друкарки та інші низькооплачувані працівники.
У 1960-ТІ ДИЗАЙНЕРИ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ОФІСИ ПОТРЕБУЮТЬ УДОСКОНАЛЕННЯ. Роберт Пропст, який очолював дослідний відділ меблевої компанії Herman Miller, першим задумався, як пристрій офісу впливає на продуктивність його мешканців. Він зрозумів, що сучасні йому офіси не дають зосередитися, і створив систему, яка, на його погляд, повинна була забезпечити працівників власним простором і допомогти їм краще працювати — ця система називалась Action Office і була представлена у 1964 році.
Однак «кубикли» — розмежовані перегородками робочі місця — ще не були придумані, хоча 1964 рік і вважається роком їх створення. Перший варіант Action Office тільки припускав, що на столі можна встановити невелику полку, яка відгороджувала б людину від оточуючих і дозволяла прикріплювати до неї важливі документи або нагадування. У 1968 році з’явилася нова версія — Action Office II, яка передбачала більш високі розмежування між столами.
ЗНАМЕНИТІ «КУБИКЛИ», ЩО СТАЛИ СИМВОЛОМ РУТИННОЇ ОФІСНОЇ РОБОТИ, придумав не Пропст, а дизайнери компаній, що конкурують з Herman Miller, — наприклад, Haworth і Knoll, які стали копіювати винахід Пропста. Саме вони почали виробляти офісні модулі не з однією, а з двома-трьома стінками. З часом у деяких офісах з’явилися повністю закриті «кубики» а самі офіси перетворилися в нескінченні лабіринти з безликих конструкцій.
У «кубиків» було безліч критиків (особливо у 1980-ті та 1990-ті), проте навряд чи хтось буде заперечувати, що вони були символом епохи, коли люди працювали по 8 годин на день і, переступаючи поріг офісу, забували про роботу. У той час не було не тільки інтернету, але й мобільних телефонів, так що роботодавець рідко зв’язувався з підлеглими в неробочий час. У 1990-ті чимало компаній почали позбавлятися від «кубиклів»: з поширенням інтернету деякі заговорили про переваги дистанційної роботи, інші — про плюси горизонтальних зв’язків в офісі з відкритим плануванням, де ідеї можна простіше обговорювати, ніж в ізольованих просторах.
На початку 2000-х офіси з відкритим плануванням вже були нормою (особливо в технологічних компаніях), але вони все ще не були схожі на сучасні розкішні офіси Силіконової долини. Одним з перших, хто вирішив урізноманітнити монотонний офісний інтер’єр, був Марк Цукерберг. У 2004 році, Facebook переїхав з гуртожитку в Гарварді в перший офіс в Пало Альто. Його інтер’єр нагадував обстановку гуртожитку, в якому жив засновник Facebook і його товариші. В офісі була кімната для відеоігор c ліжком, як і в університеті.
ПЕРШИЙ ОФІС FACEBOOK В ПАЛО-АЛЬТО — ЦЕ МІСЦЕ, ДЕ ТІЛЬКИ ЗАРОДЖУВАЛАСЯ корпоративна культура знаменитої компанії. У новому офісі Facebook в Нью-Йорку, який спроектував Френк Гері, всі деталі робочого процесу вже продумані до дрібниць: в ньому є кав’ярня, зони відпочинку і безліч переговорних. Їх розклад регулюється системою, розробленою компанією Asana.
Всі ці складні технології здаються надмірними, але тільки на перший погляд: вони дозволяють заощадити час кожного співробітника і дати йому можливість зосередитися на генеруванні та втіленні ідей — саме того, що так важливо для технологічних компаній. В інтерв’ю виданню Quartz співробітник компанії Серкан Пьянтино пояснив, що кожне нестандартне рішення продиктоване необхідністю — в Facebook не було б кав’ярні зі свіжозвареною кавою, якщо б це не підвищувало продуктивність інженерів компанії.
ТЕ Ж САМЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ І В ІНШИХ КОМПАНІЯХ: приділяючи увагу своїм співробітникам, піклуючись про їхній комфорт і навіть сон (в деяких офісах Google є капсули для відпочинку), про фізичну форму (Yahoo подарувала своїм співробітникам браслети-трекери Jawbone UP), топ-менеджери по суті винаходять нову модель балансу між роботою і відпочинком. Тепер співробітники можуть відпочити і на роботі, адже офіси, де вони працюють, нагадують затишний будинок, у який можна з гордістю запросити друзів. За це вони повинні перетворити своє життя в нескінченну роботу: не тільки бути краще, але і працювати довше, ніж зазвичай, і бути на зв’язку 24 години на добу.
