Вважається, що стислі терміни здачі роботи сприяють припливу натхнення. Зовсім ні. Більш того, «дедлайни» і пов’язані з ними аврали часто контрпродуктивні, оскільки позбавляють нас можливості вільно творити. Або ще одна омана: більшість впевнені, що, вирішуючи проблеми, ми підключаємо логіку. Але останні дослідження мозку показують зворотне: самі великі стратеги користуються, насамперед, емоційним інтелектом і інтуїцією.
Все це вчені виявили, використовуючи метод нейровізуалізації, тобто дослідження мозку з допомогою сучасної апаратури, яка відстежує і креслить схеми нейронних ланцюгів в мозку під час його роботи.
Взяти хоча б проблему стислих термінів. Річард Бояціс, професор організаційної поведінки та психології американського Західного університету (CaseWesternReserveUniversity), констатує: стислі терміни створюють у людей відчуття цейтноту і різко підвищують рівень стресу. У людей, на яких проводилися дослідження, під впливом стресу активізувалися ті частини мозку, які відповідають за вирішення проблем. Але це зовсім не ті зони мозку, які відповідають за творче мислення. «Досліди показали, що чим вище рівень стресу, тим менше стає відкритим наш мозок для пошуку нових підходів до проблеми, — пояснює Бояціс. — Тобто саме в той момент, коли ми хочемо змусити працівників організації зняти шори з очей, ми на них ці шори одягаємо».
Наприклад, програміст, що працює над новою програмою, може швидко усунути всі її технічні несправності. Але якщо б він не здавав роботу в стислі терміни, він міг би знайти абсолютно новий підхід до вирішення проблеми і переписати коди так, щоб система спочатку працювала без збоїв.
Звичайно, компанії так чи інакше будуть виставляти працівникам певні терміни здачі роботи, але вони можуть допомогти співробітникам знижувати рівень стресу і вчитися мислити більш креативно, каже Срини Пілл, професор Гарвардської школи медицини і засновник коучингового центру NeuroBusinessGroup.
Один із способів підвищити креативність — дозволити думкам вільно блукати в голові, що досягається, наприклад, за допомогою медитації. У цьому стані активізується частина мозку, що відповідає за творчість, пояснює Пілл.
Керівник і тривога
Крім стислих термінів роботи великий стрес у працівників викликає також невпевненість у своєму майбутньому і майбутньому компанії. Останні дослідження виявили, що почуття невпевненості активує частини мозку, що продукують тривогу й невдоволення. Ці почуття часто змушують нас приймати невірні рішення. «В смутні часи люди схильні робити відчайдушні вчинки», — зауважує науковець. Дослідження показали, що, коли життя стає нестабільною, 75% людей малюють майбутнє виключно у чорних фарбах. Їх реакції і рішення, які вони приймають, базуються на страху і тривоги.
Уявіть собі компанію, яка намагається вижити в умовах економічної кризи. Керівник, який песимістично дивиться в майбутнє, відмовиться наймати новий персонал або закуповувати нове обладнання. Але, можливо, саме це потрібно для того, щоб компанія обійшла конкурентів, радить експерт.
Пілл нещодавно провів коучинговую сесію з топ-менеджерами однієї енергетичної компанії на тему, як приймати правильні рішення в умовах економічної нестабільності. Він намагався пояснити їм, що жодне рішення не буває остаточним. Якщо обставини змінилися, то прийняте рішення завжди можна переглянути. Тому не треба тримати в напрузі підлеглих, треба дати їм можливість діяти вільно.
Лідер і позитив
Бояціс просканував мозок випробовуваних в той момент, коли вони згадували свою роботу з ефективними лідерами. Найбільшу активність демонстрували дві зони мозку: та, що відповідає за соціальний інтелект, і та, що виробляє позитивні емоції.
Схоже, що справжні лідери використовують такі способи мотивації, як заохочення, похвала і нагорода, тим самим провокуючи сплеск позитивних емоцій і створюючи в людей відчуття, що їх робота має певну мету.
«До цих пір багато хто думає, що результату можна досягти тільки через негативні емоції і жорстке поводження. Це невірно. Насправді спосіб спілкування з підлеглими залежить не від статевих або культурних відмінностей, а від того, як працює мозок людини», — говорить Бояціс.
Стратег і раціо
У класичному розумінні інтелектуал, завжди приймає правильні рішення, — це людина, яка відкидає все несуттєве і опирається тільки на факти. Але дослідження показали, що все не так просто. Справжні лідери у більшій мірі використовують емоційний інтелект, ніж покладаються на логіку.
Родерік Гілки, професор психіатрії в університеті Еморі, разом з колегами досліджував процес прийняття стратегічних рішень різними топ-менеджерами. Дослідники роздали групі керівників набір сценаріїв з прописаними в них різними управлінськими схемами. Вони попросили топ-менеджерів проаналізувати матеріал і дати по ним свої рекомендації. Поки випробовувані працювали над завданням, вчені сканували мозок за допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ).
Дослідники думали, що у топ-менеджерів повинна активуватися зона префронтальної кори головного мозку, яка зазвичай бере участь у плануванні і виконанні логічних конструкцій. Ця зона дійсно активувалася, але домінували ділянки мозку, що відповідають за емоції та соціальна поведінка. Причому люди з більш стратегічним складом розуму демонстрували більш високий рівень активності цих зон мозку. «На підставі цих досліджень можна зробити попередній висновок про те, що справжні стратеги формують стратегію скоріше на основі внутрішнього почуття, ніж на основі логіки і раціональних міркувань», — говорить Девід Рок, директор дослідницької організації NeuroLeadership Institute.
Ці дані підтверджують і інші численні дослідження у сфері нейровізуалізації. Вони показують, що соціальний інтелект відіграє набагато важливішу роль в мисленні, ніж раніше вважалося. Іншими словами, лідер повинен не просто вміти проаналізувати факти. Щоб бути успішним, йому необхідно вміти поглянути на проблему очима інших людей. «Коли ви приймаєте рішення, ви повинні прорахувати, як на нього відреагують люди. Багато стратегії провалюються як раз тому, що керівник не продумав, що станеться з компанією, коли він почне втілювати стратегію в життя через своїх підлеглих», — пояснює Рок.
