Засновник лондонського креативного агентства Dare Х’ю де Вінтон (Hugh de Winton) розмірковує на сторінках блогу SoDA про те, як брак спілкування між людьми здатний погубити рекламні кампанії.

Час від часу я перевіряю свої виписки з банківського рахунку. Мій погляд зазвичай затримується на цифрах у правій колонці і супровідних коментарях до неї. Але нещодавно я помітив дещо ще. Я раптом зрозумів: ці папери розповідають мені про життя людини, якого я не так вже й добре знаю. Назви у лівій колонці говорять мені про те, що я купую речі зовсім не тих брендів, які мені цікаві.

Книги зазвичай купуються на Amazon. На обідню перерву я бігаю в Pret (ресторан швидкого харчування. — Ред.), і я бігаю туди набагато частіше, ніж собі уявляв. Пристрастився до Wasabi (магазин, де продають суші. — Ред.). Купую занадто багато штук для велосипеда на Evans, а мій улюблений паб, якщо вірити виписками, The Ship — захудалое містечко з потертими червоними килимами і скляною шафою, в якому відображається колекція чіпсів.

Коротше кажучи, виходить, що я купую товари брендів мас-маркету, і не так цікавий, як мені хотілося б думати. Але я усвідомив свої помилки і припиню бігати в Pret. А ось бренди подібна ситуація може погубити.

Якщо бренди не намагаються зрозуміти, як думають покупці насправді, як ведуть себе, як вони приймають рішення про покупку, то вся робота стратегів, креатив, запуски нових проектів будуть бити повз цілі, будуть неефективними або навіть безглузді. Потрібно набагато більш уважно ставитися до досліджень і даних, які ми отримуємо.

Ми повинні сприймати поведінку і вчинки людей як щось незнайоме — не сприймати їх однозначно, не трактувати їх як незаперечну істину. В моєму випадку мало б сенс пройти за мною під час ланчу і подивитися, де я їм насправді. Або поговорити зі мною, щоб розвідати, чому ж я справді ходжу в цей The Ship.

На жаль, в рекламі ми так чинимо дуже рідко. Набагато краще адже покопатися в рідному PowerPoint або обговорити все в світлою переговорочке з іншими рекламниками, попиваючи каву.

Сором один. А між тим, люди скрізь — вони ходять повз нашого офісу кожен день, з ранку до ночі, і навіть в простому розмові з кимось з них може виявиться якась деталь, про яку ви б ніколи не дізналися на фокус-групі.

Якби ми були більш наполегливими у питаннях з’ясування істини і використовували будь-яку зачіпку, щоб докопатися до правди, ми б мали більше можливостей для створення міцних кампаній.

Так, не завжди результат можна отримати одразу ж, але істина варто того, щоб за неї боротися, нехай це і забирає багато часу і сил.