Бездумні кліки по посиланнях в Мережі, миготіння незв’язаних між собою новинних сюжетів і рекламних роликів, обривисті тексти в ЗМІ роблять нашу свідомість стрімчастою і фрагментарною. Сьогодні випускаються цілі серії книг, написаних у стилі спілкування у чаті, знімаються фільми, побудовані за законами кліпу (класичний приклад — «Матриця»). Отже, чим небезпечне кліпове мислення і як з ним боротися.
Що таке кліпове мислення
Термін «кліпове мислення» з’явився в середині 1990-х років і спочатку означав особливість людини сприймати світ через короткі яскраві образи і послання теленовин або відеокліпів. Слово «clip» перекладається з англійської як фрагмент тексту, вирізка з газети, уривок з відео або фільму. Відеоряд більшості музичних кліпів складається з ланцюжка слабо пов’язаних за змістом кадрів. При кліповому мисленні життя нагадує відеокліп: людина сприймає світ не цілісно, а як послідовність майже не пов’язаних між собою подій.
Сучасні серіали, фільми і мультфільми створюються для кліпового споживача. Сцени в них йдуть маленькими блоками, часто змінюючи один одного без логічного зв’язку. Преса наповнюється короткими текстами, в яких автори лише окреслюють контури проблем. Телебачення подає новини, які між собою не пов’язані, потім рекламу, ролики якої теж ніяк один до одного не відносяться. У результаті людина, не осмисливши одну тему, переходить до споживання іншої.
Світ володаря кліпового мислення перетворюється на калейдоскоп розрізнених фактів і осколків інформації. Людина звикає до постійної зміни повідомлень і вимагає нових. Посилюється бажання шукати яскраві заголовки і вірусні ролики, слухати нову музику, «чатитися», редагувати фотографії тощо.
Плюси і Мінуси кліпового мислення
МІНУС: ЛЮДИНА НЕ ЗДАТНА ДОВГО КОНЦЕНТРУВАТИСЯ НА ІНФОРМАЦІЇ, У НЕЇ ПОМІТНО ЗНИЖУЄТЬСЯ ЗДАТНІСТЬ ДО АНАЛІЗУ
Володар кліпового мислення не може аналізувати ситуацію, оскільки будь-яка інформація не затримується в його свідомості і швидко змінюється новою.
Від способу мислення залежить успішність в кар’єрі та житті. Наприклад, у бізнесі вміння аналізувати, виділяти головне і приймати на основі аналізу рішення — тобто наявність «тривалого» мислення — єдина можливість стати успішним менеджером. Його головна особливість — високий обсяг уваги. Під час переговорів важливо бути послідовним: завжди пам’ятати про те, яке питання є ключовим, і не перескакувати з теми на тему.
МІНУС: ПОСЛАБЛЮЄ ПОЧУТТЯ СПІВПЕРЕЖИВАННЯ
Жорстокість і насильство, які щоденно поглинають люди з екранів телевізорів і каналів на YouTube, поступово підвищує поріг людської чутливості до переживань інших. У момент, коли у світі трапляються гучні трагедії, люди починають співчувати і співпереживати загиблим, однак «градус співчуття» різко падає, адже за цей час через свідомість людей пройшли тонни нової інформації. Кліпове мислення — мислення одномоментного сприйняття, хвилинної реакції.
ПЛЮС: ПРИСКОРЮЄ РЕАКЦІЮ
Відомий британський футуролог Джеймс Мартін, який передбачив появу інтернету, розділив людей на два типи. Перший тип — «люди книги» — отримують інформацію від читання і володіють «тривалим» мисленням. Другий тип — «люди екрану» — наділені кліповим мисленням. Перевага останніх у тому, що вони володіють швидкісним відгуком і швидше реагують на будь-які стимули і зміни.
МІНУС: ПАДАЄ РІВЕНЬ УСПІШНОСТІ І ЗНИЖУЄТЬСЯ КОЕФІЦІЄНТ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ
Педагоги в усьому світі б’ють на сполох: діти мало читають і не розуміють змісту прочитаного. Школярі погано розуміють чужі думки, бо написати виклад для них — надзавдання. Учні швидко забувають те, чого їх нещодавно вчили, і не можуть осилити твори класичної літератури. В ході експерименту старшокласникам запропонували відповісти на ряд елементарних питань з програми попередніх класів. Результати показали, що коефіцієнт засвоєння знань у школярів — 10 %. «Рятувальним кругом» для учнів все частіше стають короткі перекази творів і готові домашні завдання.
ПЛЮС: ЗАХИЩАЄ МОЗОК ВІД ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ
Багато фахівців називають кліпове мислення механізмом адаптації до розвитку інформаційних технологій і даністю XXI століття. Свідомість сучасної людини природним чином підлаштовується під необхідність реагувати на терабайти інформації, які надходять з десятків різних джерел, включаючи інтернет.
МІНУС: ЛЮДИ СТАЮТЬ ПОДАТЛИВИМИ ДО МАНІПУЛЯЦІЙ І ВПЛИВУ
Стислість рекламної інформації — потужний інструмент продажу. Оскільки в рекламі акцент робиться на емоції, людина втрачає здоровий глузд і здатність аналізувати і частіше робить непотрібні покупки. Після у людини може з’явитися відчуття, ніби нею зманіпювали, але дати пояснення неприємного «присмаком» складно, адже свідомість «затуманили» емоції.
ПЛЮС: РОЗВИВАЄ БАГАТОЗАДАЧНІСТЬ
Американський психолог Ларі Розен в книзі «Я, мій простір і я: виховання мережевого покоління» зазначає, що сильна сторона «покоління інтернету» (Internet Generation) — зростаюча здатність до багатозадачності. Такі люди можуть одночасно слухати музику, спілкуватися в чаті, серфіть по інтернету, редагувати фото і робити уроки або працювати.
Як боротися з мінусами кліпового мислення?
У деяких країнах проводяться спеціальні тренінги по боротьбі з кліповим мисленням. На них вчать концентрувати увагу і аналізувати інформацію. А в Сполучених Штатах розсіяну увагу у школярів лікують медикаментозно.
Ось декілька простих і універсальних способів боротьби з негативними сторонами кліпового мислення.
«Метод парадоксів»
Михайло Казінік, професор і педагог зі світовим ім’ям, у своїй практиці використовував метод «парадоксів», який розвиває аналітичні здібності та критичне мислення. Парадокс виходить з протиріччя. Дослідження показали, що діти з пасивною свідомістю приймають твердження вчителя на віру. Але коли вчитель озвучує два взаємовиключні твердження, як правило, учні замислюються.
Наприклад: Моцарт — геніальний культовий композитор, який написав безліч музичних творів, помирає в злиднях. Бетховен писав грандіозні симфонії, але при цьому був глухим. Шопену поставили діагноз туберкульоз і передрекли, що він проживе не більше двох років, але композитор продовжив давати концерти і писати музику і прожив двадцять років! Як це пояснити? Пошук парадоксів і протиріч — зручна вправа, яка викорінює споживацьке ставлення до інформації і вчить розмірковувати.
Читання художньої та філософської літератури
У своїй статті «Google робить нас дурнішими?» американський письменник і публіцист Ніколас Карр зізнався, що після прочитання їм двох-трьох сторінок тексту його увага розсіюється і з’являється бажання знайти собі інше заняття. Такі «витрати» кліпового мислення, і для боротьби з ними фахівці радять читати класиків. Їх твори тренують вміння аналізувати. На відміну від телебачення, де сприйняттям глядача управляють, при читанні художньої літератури людина створює образи самостійно.
Деякі викладачі змушують своїх студентів читати сучасних філософів — Ліотара, Бодрійяра, Барта, Фуко, Бахтіна, Лосєва. Вважається, що через філософські праці можна навчитися будувати ланцюжок від загального до приватного. Правда, для непідготовленого володаря кліпового мислення читати філософів на порядок складніше, ніж класиків.
Для вироблення посидючості новачкам рекомендується ставити на час читання будильник. Спочатку можна перериватися від книги кожні 10 хвилин, потім 20, 30 і так далі. В паузах корисно переказувати прочитані уривки і аналізувати вчинки героїв, а ще краще — стисло конспектувати прочитане. Результат — аналітичний розум і порядок в голові.
Дискусії і пошук альтернативної точки зору
Щоб глибоко і послідовно мислити, потрібно аналізувати і розуміти позиції людей із протилежними поглядами. Бачити лише єдину точку зору — завжди небезпечно. Про це говорила Чимаманда Адічі, нігерійська письменниця, у своєму виступі на конференції TED.
У будь-якому питанні потрібно шукати протилежний погляд. Обговорення та участь у дискусійних клубах та круглих столах робить людину тверезомислячим. Причому краще всього брати участь саме в дискусіях, а не в полеміці. У процесі полеміки люди просто відстоюють свою позицію і хочуть перемогти, учасники дискусії захищають свої точки зору, але намагаються зрозуміти один одного і знайти істину. Важливі і полеміка, і дискусія, але саме друге розвиває вміння і бажання думати.
День відпочинку від інформації
Обмежити себе у споживанні інформації — мудре рішення в епоху інформаційного буму. Експерти пропонують запровадити особистий «День відпочинку від інформації». В цей день не можна нічого дивитися або читати. Споживання замінюється творенням і творчістю: можна писати, малювати, спілкуватися офлайн. Без балансу між споживанням і створенням нового людина — всього лише машина для забезпечення роботи ринку.
В інші дні важливо стежити за способом поглинання інформації. Наприклад, хоча б частково замінити судорожне перемикання каналів («зеппінг») і читання коротких матеріалів на перегляд повноцінних фільмів (а краще театральних вистав) і тривале читання великих текстів.
Потрібно розуміти, що кліпове мислення — не діагноз, а вимушене явище в епоху інформаційних технологій, у якого є як плюси, так і мінуси.
