Експерименти щодо звикання до поганих новин були проведені ізраїльськими вченими. В основі експериментів – так званий емоційний ефект Струпа. Цей ефект проявляється при проходженні людиною тесту Струпа: в цьому тесті треба правильно назвати колір, яким набрано те чи інше слово. У тій версії, яку застосовувала ізраїльська група, слова були нейтральні («лавка» або «вулиця»), так і негативні («поранений», «терористичний акт»), а попередні дослідження показали, що більшість піддослідних витрачає на визначення кольору негативних слів більше часу.
Психологи вирішили перевірити, чи не зникне ефект в тому випадку, якщо людина витратить більше часу на тест з «негативними» картками. Серія дослідів, які відрізнялися кількістю карток і кількістю спроб, показала коректність цього припущення: якщо людина тривалий час читає негативні слова, то він з часом починає справлятися з тестом не гірше тих, кому дістався нейтральний матеріал.
Коли вчені повторили досвід з ще однією групою добровольців і запропонували учасникам оцінити свій настрій до і після експерименту, вони виявили два додаткових ефекту. По-перше, проходження тесту Струпа з одних лише негативних слів після такого нейтрального тесту дійсно трохи (але достатньою для статистично достовірного результату) псувало настрій випробовуваних. По-друге, тривалий тест вже не впливав на настрій учасників: цей факт вчені також інтерпретують на користь своєї гіпотези.
Моше Шей Бен-Хаїм, один з авторів дослідження, відзначає можливість перенесення отриманих результатів на читання новин. «Якщо ви з ранку побачили в газеті заголовок про вибух або ще який-небудь трагедії, то краще прочитати статтю цілком, піддавши себе дії негативної інформації, це звільнить вас на день і зменшить негативний ефект від новини», наводить прес-служба університету Тель-Авіва рекомендацію психолога.
Самі вчені у своїй роботі роблять акцент на іншому аспекті: за їх словами, тест Струпа активно використовується в різних дослідженнях, а також у діагностичних цілях. Якщо емоційний ефект від негативних слів зменшується при прочитанні великої кількості подібних карток, то це здатне спотворити результати. Вчені вважають, що порядок пред’явлення карток та їх кількість потрібно враховувати окремо.
Труднощі з відтворенням результатів психологічних експериментів вже змусили наукове співтовариство говорити про «кризу відтворюваності», який може загрожувати психологічної науки в цілому. Для вирішення цієї проблеми робляться зусилля в декількох напрямках: зокрема, пропонується посилити статистичні критерії, за якими відсіваються недостовірні результати. Крім того, 13 різних дослідів, від класичних економічних ігор до порівняно нових, нещодавно спробували відтворити одразу 36 різних наукових груп: за попередніми даними, в 10 випадках з 13 раніше заявлені ефекти дійсно підтвердилися.
